Гіперактивна дитина: причини і симптоми гіперактивності, поради батькам

Гіперактивність – явище, яке проявляється у багатьох дітей, заважаючи їх повноцінної адаптації в суспільстві. Згідно з різними статистичними даними, страждають від 2,5 до 18 відсотків дітей. Такі діти незалежно від ситуації весь час бігають, метушаться, безцільно рухаються, а в деяких випадках також нездатні надовго затримувати свою увагу на предметах. Що являє собою дитяча гіперактивність, як з нею впоратися і чого робити категорично не варто?

Гіперактивна дитина: причини і симптоми гіперактивності, поради батькам

Фото: depositphotos.com

Поняття гіперактивності

Ще в шістдесятих роках минулого століття лікарі визначали надмірну рухову активність як патологічний стан, викликаний мінімальними розладами функцій головного мозку. У вісімдесятих роках гіперактивність почали відносити до розряду самостійних захворювань.

На даний момент поняття гіперактивність трактується як стан, в якому збудливість і активність людини значно перевищують норму. Якщо ж подібна поведінка стає проблемою для оточуючих, надмірну активність відносять до розряду психічних розладів.

У випадку, якщо явище супроводжується порушенням уваги, захворювання називають СДУГ – «синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю».

Хто схильний до прояву гіперактивності?

Найчастіше цей стан спостерігається у дітей або підлітків, оскільки воно викликано емоціями. При цьому хлопчики страждають гіперактивністю у 4-5 разів частіше, ніж дівчатка. Це пояснюється тим, що хлопці з'являються на світ більш великими і у них дозріває пізніше головний мозок, що створює передумови для отримання родових або внутрішньоутробних травм.

Симптоми, як правило, починають виявлятися у віці двох-трьох років. Однак середній вік дитини, коли батьки приймають рішення звернутися до лікаря, становить 8-10 років. Причина цього криється в тому, що якщо на перших роках життя від дитини не вимагають відповідальності та гіперактивність легко сплутати з дитячої активністю і неуважністю, то в віці десяти років робота по дому і навчання вже вимагають від дитини зосередженості і самостійності.

Активність і гіперактивність дітей – в чому різниця?

Надто слухняні і спокійні малюки лякають – відразу з'являються думки на кшталт «Здається, щось з ним не так». Однак і надмірна активність, коли дитина стрибає двадцять чотири години на добу, не є нормальною. То де межа між нормою і відвертим «перебором»?

Тест на гіперактивність – щось на зразок гри «Знайди п'ять відмінностей». Наприклад, активний дитина більшу частину дня не сидить на місці, а воліє активні заняття пасивним, однак при необхідності може почитати з мамою книгу або приділити годину-півтора складання пазлів. Гіперактивний дитина на таке не здатний – він знаходиться в постійному русі, навіть якщо втомився від цього, а остаточно вибившись із сил, починає істереть і плакати.

Активний малюк задає безліч питань з допитливості, а гіперактивний – просто тому, що не може по-іншому, він багато говорить і запитує, не вислуховуючи при цьому відповідей. Активіст спокійно ставиться до заборон і не проявляє агресії, а гіперактивний дитина сприймає все «в багнети».

Причини прояву дитячої гіперактивності

На даний момент існує безліч теорій про те, що могло б спровокувати прояв у дитини гіперактивності або синдрому ДВГ, проте не можна сказати, що картина до кінця очевидна. До цих пір проводяться дослідження і фахівці працюють над вирішенням цієї проблеми. Тим не менш, багато факторів можна назвати і на сьогоднішній день.

Причинами прояву гіперактивності у дітей можуть бути наступні фактори:

  • Спадковість. За даними фахівців, близько 57% батьків, чиї діти схильні до підвищеної активності, в дитинстві скаржилися на ті ж симптоми. Правда, іноді в таких сім'ях спостерігаються й інші проблеми, наприклад, наявність асоціальних психопатій, афективних розладів або серйозних алергічних захворювань (бронхіальна астма, екзема), вживання алкоголю, куріння.
  • Внутрішньоутробна гіпоксія. Кисневе голодування плоду призводить до органічних уражень головного мозку.
  • Травми під час вагітності. Причому не тільки фізичні, але і психологічні.
  • Передчасні або важкі пологи.
  • Родові травми.
  • Серйозні інфекції або травми на перших роках життя, хронічні захворювання.
  • Неправильне або погане харчування, свинцеве отруєння, дефіцит поживних елементів.

Основними симптомами гіперактивності є:

  • Часті підйоми з місця.
  • Різкі підйоми з місця, після чого – швидкий біг.
  • Дитина веде себе, як ніби «заведений».
  • При хвилюванні дитина совається на стільці або вчиняє інші безцільні і інтенсивні рухи руками або ногами.
  • Нездатність участі в мирному і спокійному дозвіллі.
  • Нездатність почекати своєї черги в грі, під час занять і т. д.
  • Втручання в розмови або діяльність інших людей.
  • Спроби дати відповідь на питання, перш ніж він був сформульований до кінця.
  • Вигуки або інші галасливі витівки на занятті, заході і т. д.

Симптоми порушення уваги

Оскільки часто надмірна активність у дітей поєднується з дефіцитом уваги, необхідно вміти ідентифікувати і його:

  • Зниження виборчого уваги, недбалі помилки.
  • Нездатність протягом тривалого часу зосереджуватися на тому чи іншому предметі, а також його деталях.
  • Дитини легко відвернути навіть незначним стороннім шумом.
  • Незібраність при виконанні завдання, нездатність довести справу до кінця.
  • Труднощі з організацією власної діяльності.
  • Відчуття, ніби дитина не слухає, коли до нього звертаються.
  • Дитина намагається уникати вирішення завдань, які вимагають тривалого розумового напруження.
  • Підвищена забудькуватість.
  • Постійні втрати речей.

Для діагностики дефіциту уваги гіперактивності необхідно прояв шести з описаних вище дев'яти симптомів. Якщо у дитини спостерігаються ознаки з обох категорій, швидше за все, дитина зіткнувся з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). У будь-якому випадку, запідозривши у дитини якісь порушення, батькам слід якомога швидше звернутися до лікаря.

Поради батькам гіперактивної дитини

Якщо у дитини спостерігаються які-небудь з вищеописаних симптомів і лікар підтвердив побоювання батьків, звичайно ж, лікуванням буде займатися фахівець. Проте є речі, які можуть і зобов'язані робити для дитини її батьки.

Отже, кілька порад мамам і татам про те, як спілкуватися з гіперактивною дитиною:

  • Порада перша – «правильна» формулювання заборон. Гіперактивні малюки в більшості своїй болісно реагує на заборони, тому батькам, щоб не провокувати агресію, слід уникати заперечень і слова «ні». Наприклад, замість «Не бігай по траві!» набагато краще сказати: «Вийди, будь ласка, на доріжку!».
  • Порада друга – спокій і ще раз спокій. При виникненні конфліктних ситуацій слід зберігати спокій, так як в іншому випадку це лише посилить хворобливу активність і навіть спровокує агресію малюка.
  • Порада третя – послідовність. Так як головною відмінною рисою гіперактивних малюків є неуважність, не рекомендується давати їм кілька доручень під ряд. Приміром, почувши від мами «Переодягнися, вимий руки та приходь вечеряти», дитина швидше за все зовсім відволікається на щось інше і не виконає жодного завдання.
  • Порада четверта – направити надлишкову енергію в потрібне русло. Гіперактивній дитині корисно буде мати хобі. Вибираючи його, в першу чергу слід орієнтувати на інтереси дитини.

Якщо дитина схильний СДУГ, до радам, наведеним вище, варто додати ще два:

  • Порада п'ята – чітка постановка завдань. Оскільки діти з синдромом ДВГ відрізняються відсутністю концентрації уваги і слабким логічним мисленням, завдання їм необхідно формулювати як можна більш просто і чітко. Слід говорити короткими реченнями без зайвих смислових навантажень.
  • Порада п'ята – дотримання розпорядку дня. Це – основа успішного виховання дитини з СДУГ. Виконання одних і тих же дій в призначений час буде дисциплінувати малюка, а здоровий сон допоможе стати спокійніше.

Яка б схема виховання не була обрана і до яких би порад не прислухалися батьки, головне у вихованні гіперактивного дитини – це позитивна модель спілкування. Хваліть малюка, якщо він був молодцем, не ігноруйте навіть незначних успіхів і вже тим більше не лайте його з приводу і без. Так виховання буде не тільки ефективним, але і приємним!

Схожі статті:

  • Післяпологова депресія: причини, симптоми, лікування

    За даними лікарів, депресія після пологів чекає кожну другу молоду маму. Проявлятися вона може по-різному: від підвищеної тривожності та безсоння до маніакально-депресивних розладів. Причому бага...

  • Сонячний удар у дитини: причини, симптоми, перша допомога

    Літнє тепло, крім радості перебування на свіжому повітрі, таїть у собі певні загрози для здоров'я малюків. Одна з них - сонячний удар. Будучи різновидом теплового удару, він здатний викликати най...

  • Коли дитина починає говорити?

    Розвиток дітей – процес багатогранний, різноманітний і дуже цікавий. Молоді батьки з задоволенням і щастям спостерігають, як малюк вчиться їх посміхатися і повзати, лепетати ніжно «мама» і «тато»...

  • Дитина не бере груди. Все про справжнє і хибне відмову від грудей

    Досить часто молоді мами стикаються з проблемою незрозумілої поведінки дитини біля грудей. Зазвичай це проявляється так: дитина бере груди, смокче, а потім раптово кидає груди, починає вигинатися...

  • Червоне горло у дитини: причини, лікування

    Найчастіше ми виявляє почервоніле горло у дитини з ознаками застуди. Але іноді це явище може протікати і без інших симптомів. В яких випадках потрібно терміново звертатися до лікаря, а в яких – п...